намісникувати —
-ую, -уєш, недок. Бути намісником, обіймати посаду намісника.
Великий тлумачний словник сучасної мови
намісникувати —
НАМІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути намісником, виконувати обов'язки намісника. Тоді Сулейман звелів одіслати її [Роксолану] в Малу Азію, до її сина-Мустафи, що намісникував у Магнесії (із журн.).
Словник української мови у 20 томах