1. Орфографічний словник української мови

намісникувати

намісникува́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намісникувати — -ую, -уєш, недок. Бути намісником, обіймати посаду намісника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. намісникувати — НАМІСНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути намісником, виконувати обов'язки намісника. Тоді Сулейман звелів одіслати її [Роксолану] в Малу Азію, до її сина-Мустафи, що намісникував у Магнесії (із журн.). Словник української мови у 20 томах