Орфографічний словник української мови

напихати

напиха́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. напихати — див. штовхати  Словник синонімів Вусика
  2. напихати — -аю, -аєш, недок., напхати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Пхаючи, накладати яку-небудь кількість чогось. || Пхаючи, наповнювати, набивати що-небудь. 2》 чим. Наповнювати (їжею). || Надмірно годувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напихати — НАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, розм. 1. Пхаючи, накладати поміщати яку-небудь кількість чогось. Напхали [Сеспель і Гурій] в торбину цибулі, трохи хліба, подалися на станцію (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. напихати — набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) пе́льку (ке́ндюх, че́рево і т. ін.), вульг. 1. чим і без додатка. Їсти що-небудь; наїдатися. Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки .. через велику силу набивали ним пельку (І.  Фразеологічний словник української мови
  5. напихати — НАГОДУВА́ТИ кого чим і без додатка (задовольнити чию-небудь потребу в їжі), НАКОРМИ́ТИ заст.; НАСИТИ́ТИ кого і що, НАПХА́ТИ що чим, розм. (живіт, шлунок і т. ін.). — Недок.: нагодо́вувати, наси́чувати, напиха́ти.  Словник синонімів української мови
  6. напихати — НАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Пхаючи, накладати яку-небудь кількість чогось. Дівчина напхала повнісіньку піч соломи (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  7. напихати — Напиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. напха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Набивать, набить. Лисичка... за пирії та з хати... Виїла мачок з середини, а туди напхала сміттячка. Рудч. Ск. II. 6.  Словник української мови Грінченка