напихати

НАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, розм.

1. Пхаючи, накладати поміщати яку-небудь кількість чогось.

Напхали [Сеспель і Гурій] в торбину цибулі, трохи хліба, подалися на станцію (Ю. Збанацький);

Іван Федорович підвівся і почав напихати солому в піч, бо там уже прогоріло (О. Сизоненко);

Петро схопив Марусю й напхав їй за комір мокрого снігу (Л. Юхвід);

* Образно. У машині ми сиділи й лежали один на одному, бо напхали нас туди стільки, що аж мотор стугонів од надмірної ваги (І. Муратов);

// що і без прям. дод. Пхаючи, наповнювати, набивати вщерть що-небудь чимсь.

Дівчина напхала повнісіньку піч соломи (І. Нечуй-Левицький);

Шелест мовчки напихає й закриває чемодан (І. Кочерга).

2. кого, що, чим. Наповнювати (їжею).

Літом день у день напихали [хлопчики] собі животики недозрілими овочами (І. Франко);

Орися ловила комах і напихала пташенятам в ненажерливі пельки (Григорій Тютюнник);

// Надмірноабо насильно годувати.

Я тримаю малого за ноги й за руки, а хазяйка напихає. Котька верещить, аж у вухах лящить (Є. Кравченко);

В мене взагалі хороша мама. Вона ніколи не намагається напихати мене їжею, як ото напихають Асика (Ю. Збанацький);

* Образно. Я вже зовсім відвикла від алегорій та фігуральних висловів, що ними напихали нас у школі (Ірина Вільде).

◇ Набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) пе́льку (ке́ндюх, че́рево і т. ін.), див. набива́ти;

Набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) [собі́] кише́ні див. набива́ти;

(1) Напха́ти ки́шку (д) див. набива́ти.

Значення в інших словниках

1. напихати — напиха́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. напихати — див. штовхати  Словник синонімів Вусика
3. напихати — -аю, -аєш, недок., напхати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Пхаючи, накладати яку-небудь кількість чогось. || Пхаючи, наповнювати, набивати що-небудь. 2》 чим. Наповнювати (їжею). || Надмірно годувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напихати — набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) пе́льку (ке́ндюх, че́рево і т. ін.), вульг. 1. чим і без додатка. Їсти що-небудь; наїдатися. Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки .. через велику силу набивали ним пельку (І.  Фразеологічний словник української мови
5. напихати — НАГОДУВА́ТИ кого чим і без додатка (задовольнити чию-небудь потребу в їжі), НАКОРМИ́ТИ заст.; НАСИТИ́ТИ кого і що, НАПХА́ТИ що чим, розм. (живіт, шлунок і т. ін.). — Недок.: нагодо́вувати, наси́чувати, напиха́ти.  Словник синонімів української мови
6. напихати — НАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Пхаючи, накладати яку-небудь кількість чогось. Дівчина напхала повнісіньку піч соломи (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. напихати — Напиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. напха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Набивать, набить. Лисичка... за пирії та з хати... Виїла мачок з середини, а туди напхала сміттячка. Рудч. Ск. II. 6.  Словник української мови Грінченка