Значення в інших словниках
-
напозичати —
-аю, -аєш, док., чого і без додатка. 1》 у кого. Набрати чого-небудь у борг, у позику; заборгуватися. 2》 кому. Дати багато чого-небудь у борг, у позику.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
напозичати —
НАПОЗИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого і без прям. дод. 1. у кого. Набрати у борг, у позику багато чого-небудь; заборгуватися. Правити через суд довг із Семена – так мало ще напозичав, ще не час... (М. Коцюбинський). 2. кому.
Словник української мови у 20 томах
-
напозичати —
НАПОЗИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого і без додатка. 1. у кого. Набрати чого-небудь у борг, у позику; заборгуватися. Правити через суд довг із Семена — так мало ще напозичав, ще не час… (Коцюб., І, 1955, 119). 2. кому.
Словник української мови в 11 томах