Орфографічний словник української мови

направці

направці́

прислівник

незмінювана словникова одиниця

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. направці — див. навмання  Словник синонімів Вусика
  2. направці — присл., діал. Навпростець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. направці — НАПРАВЦІ́, присл., діал. Навпростець. Юрко вхопив наопашки сердак, перескочив пліт і пішов направці до двору (Н. Кобринська); Не йшов [Марусяк] плаєм коло ріки, а пішов упоперек, через верх, без дороги, направці (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
  4. направці — НАПРАВЦІ́, присл., діал. Навпростець. Юрко вхопив наопашки сердак, перескочив пліт і пішов направці до двору (Кобр., Вибр., 1954, 107); Не йшов [Марусяк] плаєм коло ріки, а пішов упоперек, через верх, без дороги, направці (Хотк., II, 1966, 250).  Словник української мови в 11 томах