Орфографічний словник української мови

напризволяще

напризволя́ще

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. напризволяще — пр., (покидати) на ласку долі, на Божу ласку.  Словник синонімів Караванського
  2. напризволяще — [наприезвол’ашчеи] присл.  Орфоепічний словник української мови
  3. напризволяще — присл. Без догляду, без нагляду, без допомоги, без будь-яких засобів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напризволяще — НАПРИЗВОЛЯ́ЩЕ, присл. Без догляду, без нагляду. Явдоха, як неприкаяна, йде на роботу, покинувши своїх малят напризволяще вдома (Д. Бедзик); До саду прилягав виноградник. Ніхто про нього не дбає, урожай кинуто напризволяще (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. напризволяще — Напризволя́ще, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. напризволяще — НАПРИЗВОЛЯ́ЩЕ, присл. Без догляду, без нагляду, без допомоги, без будь-яких засобів і т. ін. Явдоха, як неприкаяна, йде на роботу, покинувши своїх малят напризволяще вдома (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 48); До саду прилягав виноградник.  Словник української мови в 11 томах