Орфографічний словник української мови

напроваджувати

напрова́джувати

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. напроваджувати — (злодіїв) наводити; (на думку) наштовхувати, спрямовувати, скеровувати, сов. направляти.  Словник синонімів Караванського
  2. напроваджувати — -ую, -уєш, недок., напровадити, -джу, -диш, док., перех., розм., рідко. Наштовхувати, спрямовувати кого-небудь на щось (на думку, розмову і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напроваджувати — НАПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм., рідко. Наштовхувати, спрямовувати кого-небудь на щось (на думку, розмову і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
  4. напроваджувати — НАПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОВА́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм., рідко. Наштовхувати, спрямовувати кого-небудь на щось (на думку, розмову і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах