напрокат —
НАПРОКА́Т, присл. У (на) тимчасове користування за плату. Всі поспішають на парад, І фрак узяти напрокат Біжить щодуху дипломат (О. Олесь); Ми брали напрокат ковзани і вчилися ковзатися (Л. Смілянський).
Словник української мови у 20 томах
напрокат —
НАПРОКА́Т, присл. У (на) тимчасове користування за плату. Всі поспішають на парад, І фрак узяти напрокат Біжить щодуху дипломат (Олесь, Вибр., 1958, 302); Ми брали напрокат ковзани і вчилися ковзатися (Сміл., Сашко, 1957, 8).
Словник української мови в 11 томах