напрокат
НАПРОКА́Т, присл.
У (на) тимчасове користування за плату.
Всі поспішають на парад, І фрак узяти напрокат Біжить щодуху дипломат (О. Олесь);
Ми брали напрокат ковзани і вчилися ковзатися (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)