Значення в інших словниках
-
напруження —
(зусилля на здійснення чогось) напруга, (більшою мірою) потуга, гарячка, (при ускладненні становища) напруженість, гострота, (ситуації) натягнутість, драматизм, (внутрішній стан при такому моменті) насторога.
Словник синонімів Полюги
-
напруження —
напруження – напруга – напруженість Перших два іменники вживаються паралельно, але в розумінні “фізичний стан електрики, яким визначають силу струму” виступає переважно напруга. Напруженість – властивість, стан напруженого. Ослаблення міжнародної напруженості, напруженість уваги.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
напруження —
НАПРУЖЕННЯ – НАПРУГА – НАПРУЖЕНІСТЬ Напруження і напруга. Переважно вживаються паралельно, але в значенні "фізичний стан електрики, яким визначають силу струму", в основному напруга. Напруженість, -ності, ор. -ністю.
Літературне слововживання
-
напруження —
див. НАПРУГА; (у стосунках) напруженість.
Словник синонімів Караванського
-
напруження —
-я, с. 1》 Дія за знач. напружити і напружитися. 2》 Стан піднесення, збудження, зосередження сил під час здійснення чого-небудь. Реакція напруження — комплекс пристосувальних реакцій організму...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
напруження —
Напруга
Словник чужослів Павло Штепа
-
напруження —
НАПРУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напру́жити і напру́житися. Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (А. Хижняк); В мені було щось із вдачі факторів, з їх нахилом і замилуванням до якнайбільших напружень волі (М. Грушевський).
Словник української мови у 20 томах
-
напруження —
НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
напруження —
Напру́ження, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
напруження —
НАПРУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напру́жити і напру́житися. Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (Хижняк, Тамара, 1959, 199). 2. Стан піднесення, збудження, зосередження сил при здійсненні чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах