Словник синонімів Полюги

напруження

(зусилля на здійснення чогось) напруга, (більшою мірою) потуга, гарячка, (при ускладненні становища) напруженість, гострота, (ситуації) натягнутість, драматизм, (внутрішній стан при такому моменті) насторога.

Словник синонімів Полюги

Значення в інших словниках

  1. напруження — напруження – напруга – напруженість Перших два іменники вживаються паралельно, але в розумінні “фізичний стан електрики, яким визначають силу струму” виступає переважно напруга. Напруженість – властивість, стан напруженого. Ослаблення міжнародної напруженості, напруженість уваги.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. напруження — напру́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  3. напруження — НАПРУЖЕННЯ – НАПРУГА – НАПРУЖЕНІСТЬ Напруження і напруга. Переважно вживаються паралельно, але в значенні "фізичний стан електрики, яким визначають силу струму", в основному напруга. Напруженість, -ності, ор. -ністю.  Літературне слововживання
  4. напруження — див. НАПРУГА; (у стосунках) напруженість.  Словник синонімів Караванського
  5. напруження — -я, с. 1》 Дія за знач. напружити і напружитися. 2》 Стан піднесення, збудження, зосередження сил під час здійснення чого-небудь. Реакція напруження — комплекс пристосувальних реакцій організму...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. напруження — Напруга  Словник чужослів Павло Штепа
  7. напруження — НАПРУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напру́жити і напру́житися. Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (А. Хижняк); В мені було щось із вдачі факторів, з їх нахилом і замилуванням до якнайбільших напружень волі (М. Грушевський).  Словник української мови у 20 томах
  8. напруження — НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  9. напруження — Напру́ження, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. напруження — НАПРУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напру́жити і напру́житися. Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (Хижняк, Тамара, 1959, 199). 2. Стан піднесення, збудження, зосередження сил при здійсненні чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах