нараджувати —
див. радити
Словник синонімів Вусика
нараджувати —
-ую, -уєш, недок., рідко, нарадити, -джу, -диш, док. 1》 неперех., із спол. як, що, щоб. Давати пораду, радити, як зробити що-небудь. || перех., кого, що. Радячи, пропонувати кому-небудь когось, щось. 2》 перех., кого, розм., рідко. Підмовляти, підбурювати когось на що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нараджувати —
НАРА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. із спол. як, що, щоб, з інфін. Давати пораду, радити, як зробити що-небудь. Сава нараджує Маркові гнати корів долом, по низинах .. соковиті некошені трави (К.
Словник української мови у 20 томах
нараджувати —
ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
нараджувати —
НАРА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, НАРА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. неперех., з спол. я к, щ о, щ о б. Давати пораду, радити, як зробити що-небудь. Нарадила мати. Як пшениченьку пожати (Шевч.
Словник української мови в 11 томах