Значення в інших словниках
-
населений —
[населеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
населений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до населити. 2》 у знач. прикм. У якому живуть люди. Населений пункт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
населений —
Залюднений
Словник чужослів Павло Штепа
-
населений —
НАСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до насели́ти. Усі підходящі для життя планети обов'язково населені (з наук.-попул. літ.); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
населений —
Насе́лений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
населений —
НАСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до насели́ти. Країна, порівняно слабо населена, але з розвинутими засобами сполучення (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 355); *Образно.
Словник української мови в 11 томах