наслідувати —
(зображати таким, як було) передавати, відтворювати, копіювати, книжн. (з гумором) імітувати, зневажл. мавпувати.
Словник синонімів Полюги
наслідувати —
Наслі́дувати. Імітувати, підробляти. З кріличих шкір підробляють, наслідують кожухи з иныиих звірят, як н. пр. бобра, горностая, тхора, куницю, соболя, парда, киртицю, видру, зебру, тигра, дику кітку і ин. (Товариш, 1908, 108) // пол.
Українська літературна мова на Буковині
наслідувати —
Копіювати; (кого) іти слідами <�стопами>, повторювати, мавпувати, брати за взірець, брати приклад з, топтати стежку чию, г. взоруватися на, жм. бути папугою; (мову) переймати язика; (висміваючи) пародіювати.
Словник синонімів Караванського
наслідувати —
[нас'л’ідуватие] -уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови
наслідувати —
-ую, -уєш, недок. і док., діал., наслідити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Повторяти, відтворювати чиї-небудь дії, рухи і т. ін. або ознаки, особливості чого-небудь. 2》 Одержувати щось у спадщину від кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наслідувати —
1. спадкувати, поспадкувати, успадковувати, успадкувати, поуспадковувати 2. це йти слідами
Словник чужослів Павло Штепа
наслідувати —
НАСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., діал. НАСЛІ́ДИТИ, джу, диш, док., що. 1. Повторяти, відтворювати чиї-небудь дії, рухи і т. ін. або ознаки, особливості чого-небудь. Пан маршалок дуже добре наслідував голос, і вимову, і жести селян (І.
Словник української мови у 20 томах
наслідувати —
НАСЛІ́ДУВАТИ кого, що (перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї-небудь дії, рухи, звуки тощо або ознаки, особливості чого-небудь); КОПІЮВА́ТИ (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); ІМІТУВА́ТИ книжн.
Словник синонімів української мови
наслідувати —
Наслі́дувати, -дую, -дуєш кого, що (а не кому, чому)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
наслідувати —
НАСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., діал., НАСЛІ́ДИТИ, джу, диш, док.. перех. 1. Повторяти, відтворювати чиї-небудь дії, рухи і т. ін. або ознаки, особливості чого-небудь. Пан маршалок дуже добре наслідував голос, і вимову, і жести селян (Фр.
Словник української мови в 11 томах
наслідувати —
Наслідувати, -дую, -єш гл. 1) Наслѣдовать. Що робити мені, щоб життя вічне наслідувати? Єв. Мр. X. 17. 2) — кого́, що. Подражать. Желех.
Словник української мови Грінченка