Словник синонімів Караванського

наслідувати

Копіювати; (кого) іти слідами <�стопами>, повторювати, мавпувати, брати за взірець, брати приклад з, топтати стежку чию, г. взоруватися на, жм. бути папугою; (мову) переймати язика; (висміваючи) пародіювати.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. наслідувати — (зображати таким, як було) передавати, відтворювати, копіювати, книжн. (з гумором) імітувати, зневажл. мавпувати.  Словник синонімів Полюги
  2. наслідувати — наслі́дувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  3. наслідувати — Наслі́дувати. Імітувати, підробляти. З кріличих шкір підробляють, наслідують кожухи з иныиих звірят, як н. пр. бобра, горностая, тхора, куницю, соболя, парда, киртицю, видру, зебру, тигра, дику кітку і ин. (Товариш, 1908, 108) // пол.  Українська літературна мова на Буковині
  4. наслідувати — [нас'л’ідуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
  5. наслідувати — -ую, -уєш, недок. і док., діал., наслідити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Повторяти, відтворювати чиї-небудь дії, рухи і т. ін. або ознаки, особливості чого-небудь. 2》 Одержувати щось у спадщину від кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. наслідувати — 1. спадкувати, поспадкувати, успадковувати, успадкувати, поуспадковувати 2. це йти слідами  Словник чужослів Павло Штепа
  7. наслідувати — НАСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., діал. НАСЛІ́ДИТИ, джу, диш, док., що. 1. Повторяти, відтворювати чиї-небудь дії, рухи і т. ін. або ознаки, особливості чого-небудь. Пан маршалок дуже добре наслідував голос, і вимову, і жести селян (І.  Словник української мови у 20 томах
  8. наслідувати — НАСЛІ́ДУВАТИ кого, що (перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї-небудь дії, рухи, звуки тощо або ознаки, особливості чого-небудь); КОПІЮВА́ТИ (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); ІМІТУВА́ТИ книжн.  Словник синонімів української мови
  9. наслідувати — Наслі́дувати, -дую, -дуєш кого, що (а не кому, чому)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. наслідувати — НАСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., діал., НАСЛІ́ДИТИ, джу, диш, док.. перех. 1. Повторяти, відтворювати чиї-небудь дії, рухи і т. ін. або ознаки, особливості чого-небудь. Пан маршалок дуже добре наслідував голос, і вимову, і жести селян (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  11. наслідувати — Наслідувати, -дую, -єш гл. 1) Наслѣдовать. Що робити мені, щоб життя вічне наслідувати? Єв. Мр. X. 17. 2) — кого́, що. Подражать. Желех.  Словник української мови Грінченка