насмішкувато —
Присл. до насмішкуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
насмішкувато —
НАСМІ́ШКУВАТО. Присл. до насмі́шкуватий. Економ з підозрінням, насмішкувато дивиться по черзі то на панну, то на Петруню (С. Васильченко); Він [Панаєв] високого росту, узький, рівний, весь час не то ласкаво, не то насмішкувато посміхається (В.
Словник української мови у 20 томах
насмішкувато —
Насмі́шкувато, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
насмішкувато —
НАСМІ́ШКУВАТО. Присл. до насмі́шкуватий. Економ з підозрінням, насмішкувато дивиться по черзі то на панну, то на Петруню (Вас., III, 1960, 348); — Вітаю, вітаю вас, товаришу Залужний! — ще здалеку заговорив він якось насмішкувато (Збан., Малин, дзвін, 1958, 17).
Словник української мови в 11 томах
насмішкувато —
Насмішкувато нар. Насмѣшливо. Левиц. МБ. 78.
Словник української мови Грінченка