Словник української мови у 20 томах

насмішкувато

НАСМІ́ШКУВАТО.

Присл. до насмі́шкуватий.

Економ з підозрінням, насмішкувато дивиться по черзі то на панну, то на Петруню (С. Васильченко);

Він [Панаєв] високого росту, узький, рівний, весь час не то ласкаво, не то насмішкувато посміхається (В. Винниченко);

Я примружую очі. Я дивлюсь на неї насмішкувато (В. Домонтович);

– Вітаю, вітаю вас, товаришу Залужний! – ще здалеку заговорив він якось насмішкувато (Ю. Збанацький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. насмішкувато — насмі́шкувато прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. насмішкувато — Присл. до насмішкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насмішкувато — Насмі́шкувато, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. насмішкувато — НАСМІ́ШКУВАТО. Присл. до насмі́шкуватий. Економ з підозрінням, насмішкувато дивиться по черзі то на панну, то на Петруню (Вас., III, 1960, 348); — Вітаю, вітаю вас, товаришу Залужний! — ще здалеку заговорив він якось насмішкувато (Збан., Малин, дзвін, 1958, 17).  Словник української мови в 11 томах
  5. насмішкувато — Насмішкувато нар. Насмѣшливо. Левиц. МБ. 78.  Словник української мови Грінченка