Словник української мови в 11 томах

насмішкувато

НАСМІ́ШКУВАТО. Присл. до насмі́шкуватий.

Економ з підозрінням, насмішкувато дивиться по черзі то на панну, то на Петруню (Вас., III, 1960, 348);

— Вітаю, вітаю вас, товаришу Залужний! — ще здалеку заговорив він якось насмішкувато (Збан., Малин, дзвін, 1958, 17).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. насмішкувато — насмі́шкувато прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. насмішкувато — Присл. до насмішкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насмішкувато — НАСМІ́ШКУВАТО. Присл. до насмі́шкуватий. Економ з підозрінням, насмішкувато дивиться по черзі то на панну, то на Петруню (С. Васильченко); Він [Панаєв] високого росту, узький, рівний, весь час не то ласкаво, не то насмішкувато посміхається (В.  Словник української мови у 20 томах
  4. насмішкувато — Насмі́шкувато, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. насмішкувато — Насмішкувато нар. Насмѣшливо. Левиц. МБ. 78.  Словник української мови Грінченка