насмішкуватість
НАСМІ́ШКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. насмі́шкуватий 2.
Ватя вийшла в прихожу і переглянулась з матір’ю. В її очах виявлялась насмішкуватість (Н.-Лев., IV, 1956, 95);
В її дзвінкому молодому голосі чулася майже одверта насмішкуватість (Перв., Материн.. хліб, 1960, 115).
Словник української мови (СУМ-11)