настелений — Орфографічний словник української мови

настелений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настелити. || настелено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
настелений — НАСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до настели́ти. Ударила [щука] хвостом об воду – став такий міст, що й у царя нема такого: палі срібні, .. а поміст склом настелений (з казки); Біля берега стояв пором – два великих човни з настеленими на них дошками (О. Словник української мови у 20 томах
настелений — НАСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настели́ти. Ударила [щука] хвостом об воду — став такий міст, що й у царя нема такого: палі срібні, .. а поміст склом настелений (Укр.. Словник української мови в 11 томах