настелений

НАСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настели́ти.

Ударила [щука] хвостом об воду — став такий міст, що й у царя нема такого: палі срібні, .. а поміст склом настелений (Укр.. казки, 1951, 178);

Біля берега стояв пором — два великих човни з настеленими на них дошками (Донч., V, 1957, 567);

// насте́лено, безос. присудк. сл.

Панський каретний сарай було перетворено в клуб, настелено сцену (Гончар, II, 1959, 28).

Значення в інших словниках

1. настелений — насте́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. настелений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настелити. || настелено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настелений — НАСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до настели́ти. Ударила [щука] хвостом об воду – став такий міст, що й у царя нема такого: палі срібні, .. а поміст склом настелений (з казки); Біля берега стояв пором – два великих човни з настеленими на них дошками (О.  Словник української мови у 20 томах