настелений

насте́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до настелити.

|| настелено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. настелений — насте́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. настелений — НАСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до настели́ти. Ударила [щука] хвостом об воду – став такий міст, що й у царя нема такого: палі срібні, .. а поміст склом настелений (з казки); Біля берега стояв пором – два великих човни з настеленими на них дошками (О.  Словник української мови у 20 томах
3. настелений — НАСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настели́ти. Ударила [щука] хвостом об воду — став такий міст, що й у царя нема такого: палі срібні, .. а поміст склом настелений (Укр..  Словник української мови в 11 томах