Орфографічний словник української мови

начадити

начади́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. начадити — -джу, -диш, док. 1》 Напустити чаду. 2》 Курячи, наповнити приміщення тютюновим димом. || Напускаючи чого-небудь, забруднити повітря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. начадити — НАЧАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док. 1. Напустити чаду. [Конон:] Гляди, Килино, як горітимеш – не начади!.. (М. Кропивницький). 2. Курячи, наповнити приміщення тютюновим димом. [Старшина:] Знов начадив махрою? (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. начадити — НАЧАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док. 1. Напустити чаду. [Конон:] Гляди, Килино, як горітимеш — не начади!.. (Кроп., II, 1958, 409). 2. Курячи, наповнити приміщення тютюновим димом. [Старшина:] Знов начадив махрою? (Кроп.  Словник української мови в 11 томах