Значення в інших словниках
-
небалакучий —
див. МОВЧАЗНИЙ; о. скупий на слово <�слова>.
Словник синонімів Караванського
-
небалакучий —
див. мовчазний
Словник синонімів Вусика
-
небалакучий —
-а, -е. Який не любить багато розмовляти, неохоче вступає в розмову, не розмовляє в даний момент; мовчазний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
небалакучий —
НЕБАЛАКУ́ЧИЙ, а, е. Який не любить багато говорити; неговіркий. Новий товариш був, як видно, небалакучий, дивився спідлоба (О. Донченко); – Підійду до нивки, простягну руку і чую: від неї тепліший дух іде, аніж від інших...
Словник української мови у 20 томах
-
небалакучий —
МОВЧАЗНИ́Й (який не любить багато говорити, схильний мовчати), МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МАЛОМО́ВНИЙ, МАЛОГОВІРКИ́Й, НЕГОВІРКИ́Й, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, НЕБАЛАКУ́ЧИЙ, НЕБАЛАКЛИ́ВИЙ, МОВЧКУВА́ТИЙ розм., МОВЧУ́ЩИЙ розм., НЕГОВОРЮ́ЧИЙ розм., НЕБАЛАЧКИ́Й розм.
Словник синонімів української мови
-
небалакучий —
НЕБАЛАКУ́ЧИЙ, а, е. Який не любить багато розмовляти, неохоче вступає в розмову, не розмовляє в даний момент; мовчазний. Новий товариш був, як видно, небалакучий, дивився спідлоба (Донч., V, 1957, 166); Як обідати сіли, були вже всі трохи засмучені та небалакучі (Головко, II, 1957, 424).
Словник української мови в 11 томах