Орфографічний словник української мови

небезмежний

небезме́жний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. небезмежний — -а, -е. Який має якісь межі, який чим-небудь обмежений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. небезмежний — НЕБЕЗМЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який має певні межі, який-небудь край, кінець і т. ін. Небезмежні обрії. 2. перен. Не досить сильний, глибокий у своєму виявленні (про почуття, властивість і т. ін.). НЕбезмежне кохання; Небезмежна доброта.  Словник української мови у 20 томах