неблискуче —
Присл. до неблискучий 2). || у знач. присудк. сл. Не зовсім добре; посередньо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
неблискуче —
НЕБЛИСКУ́ЧЕ. Присл. до неблиску́чий 2; // у знач. безос. пред. – А як у вас справа з іншими видами підготовки?.. – Неблискуче, – признався Цимбал (І. Багмут).
Словник української мови у 20 томах
неблискуче —
НЕБЛИСКУ́ЧЕ. Присл. до неблиску́чий 2; // у знач. присудк. сл. Не зовсім добре; посередньо. — А як у вас справа з іншими видами підготовки?.. — Неблискуче, — признався Цимбал (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 57).
Словник української мови в 11 томах