Великий тлумачний словник сучасної мови

неблискуче

неблиску́че

Присл. до неблискучий 2).

|| у знач. присудк. сл. Не зовсім добре; посередньо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. неблискуче — неблиску́че прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. неблискуче — НЕБЛИСКУ́ЧЕ. Присл. до неблиску́чий 2; // у знач. безос. пред. – А як у вас справа з іншими видами підготовки?.. – Неблискуче, – признався Цимбал (І. Багмут).  Словник української мови у 20 томах
  3. неблискуче — НЕБЛИСКУ́ЧЕ. Присл. до неблиску́чий 2; // у знач. присудк. сл. Не зовсім добре; посередньо. — А як у вас справа з іншими видами підготовки?.. — Неблискуче, — признався Цимбал (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 57).  Словник української мови в 11 томах