Словник української мови в 11 томах

неблискуче

НЕБЛИСКУ́ЧЕ. Присл. до неблиску́чий 2;

// у знач. присудк. сл. Не зовсім добре; посередньо.

— А як у вас справа з іншими видами підготовки?.. — Неблискуче, — признався Цимбал (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 57).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. неблискуче — неблиску́че прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. неблискуче — Присл. до неблискучий 2). || у знач. присудк. сл. Не зовсім добре; посередньо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неблискуче — НЕБЛИСКУ́ЧЕ. Присл. до неблиску́чий 2; // у знач. безос. пред. – А як у вас справа з іншими видами підготовки?.. – Неблискуче, – признався Цимбал (І. Багмут).  Словник української мови у 20 томах