неблискуче
НЕБЛИСКУ́ЧЕ. Присл. до неблиску́чий 2;
// у знач. присудк. сл. Не зовсім добре; посередньо.
— А як у вас справа з іншими видами підготовки?.. — Неблискуче, — признався Цимбал (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 57).
Словник української мови (СУМ-11)