Орфографічний словник української мови

невезучий

невезу́чий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. невезучий — (якому не щастить) невдатний.  Словник синонімів Полюги
  2. невезучий — див. нещасливий  Словник синонімів Вусика
  3. невезучий — НЕВДА́ТНИЙ (такий, якого супроводжують невдачі), НЕВЕЗУ́ЧИЙ розм. рідше. Мені вже трохи жалко стало, Що буде горювать сама (веселочка): — Де ж, — думав я, — невдатній діться (Л. Глібов); Ні, таки невезучим народився я, та й годі.  Словник синонімів української мови