невезучий —
невезу́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
невезучий —
див. нещасливий
Словник синонімів Вусика
невезучий —
НЕВДА́ТНИЙ (такий, якого супроводжують невдачі), НЕВЕЗУ́ЧИЙ розм. рідше. Мені вже трохи жалко стало, Що буде горювать сама (веселочка): — Де ж, — думав я, — невдатній діться (Л. Глібов); Ні, таки невезучим народився я, та й годі.
Словник синонімів української мови