невжиточний — Орфографічний словник української мови

невжиточний — НЕВЖИ́ТОЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що невжи́вчивий. В суді його знали всі як зовсім невжиточного суддю (І. Франко); Санька гарно вдає невжиточних, пихатих сусідок (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
невжиточний — НЕЗЛА́ГІДНИЙ (який погано уживається з іншими людьми), НЕВЖИ́ВЧИВИЙ, НЕВЖИ́ТОЧНИЙ розм.; ВАЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й (про людину та її вдачу — з яким важко порозумітися, знайти спільну мову). Рябов теж почував себе не зовсім добре.. Словник синонімів української мови
невжиточний — НЕВЖИ́ТОЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що невжи́вчивий. В суді його знали всі як зовсім невжиточного суддю (Фр., VII, 1951, 308); Санька гарно вдає невжиточних, пихатих сусідок (Горд., Дівчина.., 1954, 28). Словник української мови в 11 томах