Орфографічний словник української мови

невиданий

неви́даний 1

прикметник

неопублікований

неви́даний 2

прикметник

небачений

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. невиданий — див. небувалий  Словник синонімів Вусика
  2. невиданий — I -а, -е. Якого не надрукували, не опублікували. II -а, -е. Досі невідомий; небачений. || Незвичайний, винятковий за силою виявлення; гідний подиву. || у знач. ім. невидане, -ного, с. Те, що досі було невідоме, чого досі не бачили.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невиданий — Небачений  Словник чужослів Павло Штепа
  4. невиданий — НЕВИ́ДАНИЙ¹, а, е. Якого не надрукували, не опублікували. Частина невиданих та маловідомих документів 1917 –1921...  Словник української мови у 20 томах
  5. невиданий — НЕБУВА́ЛИЙ (такий, якого досі ще не було, не траплялося), НЕЗНА́НИЙ, БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ (який не має жодного прикладу в минулому); НЕБА́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ДАНИЙ, НЕЧУ́ВАНИЙ (ужив.  Словник синонімів української мови
  6. невиданий — Неви́даний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. невиданий — НЕВИ́ДАНИЙ¹, а, е. Якого не надрукували, не опублікували. НЕВИ́ДАНИЙ², а, е. Досі невідомий; небачений. Ті сизі далекі гори, та синя далеч чогось тягне до себе душу, як щось невідоме, невидане (Н.-Лев., II, 1956, 397); Рябий пес нашорошив вуха і..  Словник української мови в 11 томах
  8. невиданий — Невиданий, -а, -е Невиданный. Вижени мені звіря неслиханого й невиданого. Рудч. Ск. І. 44.  Словник української мови Грінченка