невиданий
НЕВИ́ДАНИЙ¹, а, е.
Якого не надрукували, не опублікували.
Частина невиданих та маловідомих документів 1917 –1921 рр. були опубліковані у першому томі археографічного щорічника Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства “Пам'ятки” (з наук. літ.).
НЕВИ́ДАНИЙ², а, е.
Досі невідомий; небачений.
Ті сизі далекі гори, та синя далеч чогось тягне до себе душу, як щось невідоме, невидане (І. Нечуй-Левицький);
Рябий пес нашорошив вуха і .. задивився на невиданого звіра (І. Сенченко);
// Незвичайний, винятковий за силою виявлення: гідний подиву.
Серед безкрайніх луків, у морі червоних квітів іде, наче лебідка, дівчина невиданої краси (П. Колесник);
Україно раю мій .. Буде бій, останній бій на залитих кров'ю кручах... Од невиданих атак звір посічений загине (В. Сосюра);
// у знач. ім. неви́дане, ного, с. Те, що досі було невідоме, чого досі не бачили.
Ішли [селяни], щоб подивитися на невидане, щоб неодмінно бути присутніми.., коли голова зборів оголосить відкриття пам'ятника (Г. Епік).
Словник української мови (СУМ-20)