1. Словник української мови у 20 томах

невиданий

НЕВИ́ДАНИЙ¹, а, е.

Якого не надрукували, не опублікували.

Частина невиданих та маловідомих документів 1917 –1921 рр. були опубліковані у першому томі археографічного щорічника Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства “Пам'ятки” (з наук. літ.).

НЕВИ́ДАНИЙ², а, е.

Досі невідомий; небачений.

Ті сизі далекі гори, та синя далеч чогось тягне до себе душу, як щось невідоме, невидане (І. Нечуй-Левицький);

Рябий пес нашорошив вуха і .. задивився на невиданого звіра (І. Сенченко);

// Незвичайний, винятковий за силою виявлення: гідний подиву.

Серед безкрайніх луків, у морі червоних квітів іде, наче лебідка, дівчина невиданої краси (П. Колесник);

Україно раю мій .. Буде бій, останній бій на залитих кров'ю кручах... Од невиданих атак звір посічений загине (В. Сосюра);

// у знач. ім. неви́дане, ного, с. Те, що досі було невідоме, чого досі не бачили.

Ішли [селяни], щоб подивитися на невидане, щоб неодмінно бути присутніми.., коли голова зборів оголосить відкриття пам'ятника (Г. Епік).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиданий — неви́даний 1 прикметник неопублікований неви́даний 2 прикметник небачений Орфографічний словник української мови
  2. невиданий — див. небувалий Словник синонімів Вусика
  3. невиданий — I -а, -е. Якого не надрукували, не опублікували. II -а, -е. Досі невідомий; небачений. || Незвичайний, винятковий за силою виявлення; гідний подиву. || у знач. ім. невидане, -ного, с. Те, що досі було невідоме, чого досі не бачили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невиданий — Небачений Словник чужослів Павло Штепа
  5. невиданий — НЕБУВА́ЛИЙ (такий, якого досі ще не було, не траплялося), НЕЗНА́НИЙ, БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ (який не має жодного прикладу в минулому); НЕБА́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ДАНИЙ, НЕЧУ́ВАНИЙ (ужив. Словник синонімів української мови
  6. невиданий — Неви́даний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. невиданий — НЕВИ́ДАНИЙ¹, а, е. Якого не надрукували, не опублікували. НЕВИ́ДАНИЙ², а, е. Досі невідомий; небачений. Ті сизі далекі гори, та синя далеч чогось тягне до себе душу, як щось невідоме, невидане (Н.-Лев., II, 1956, 397); Рябий пес нашорошив вуха і.. Словник української мови в 11 томах
  8. невиданий — Невиданий, -а, -е Невиданный. Вижени мені звіря неслиханого й невиданого. Рудч. Ск. І. 44. Словник української мови Грінченка