невиданий
НЕВИ́ДАНИЙ¹, а, е. Якого не надрукували, не опублікували.
НЕВИ́ДАНИЙ², а, е. Досі невідомий; небачений.
Ті сизі далекі гори, та синя далеч чогось тягне до себе душу, як щось невідоме, невидане (Н.-Лев., II, 1956, 397);
Рябий пес нашорошив вуха і.. задивився на невиданого звіра (Сенч., На Бат. горі, 1960, 273);
// Незвичайний, винятковий за силою виявлення: гідний подиву.
Серед безкрайніх луків, у морі червоних квітів іде, наче лебідка, дівчина невиданої краси (Кол., Терен.., 1959, 22);
Полки вже за Дінцем.. На Харків лине грім невиданих боїв… (Сос., II, 1958, 466);
// у знач. ім. неви́дане, ного, с. Те, що досі було невідоме, чого досі не бачили.
Ішли [селяни], щоб подивитися на невидане, щоб неодмінно бути присутніми.., коли голова зборів оголосить відкриття пам’ятника (Епік, Тв., 1958, 513).
Значення в інших словниках
- невиданий — неви́даний 1 прикметник неопублікований неви́даний 2 прикметник небачений Орфографічний словник української мови
- невиданий — див. небувалий Словник синонімів Вусика
- невиданий — I -а, -е. Якого не надрукували, не опублікували. II -а, -е. Досі невідомий; небачений. || Незвичайний, винятковий за силою виявлення; гідний подиву. || у знач. ім. невидане, -ного, с. Те, що досі було невідоме, чого досі не бачили. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невиданий — Небачений Словник чужослів Павло Штепа
- невиданий — НЕВИ́ДАНИЙ¹, а, е. Якого не надрукували, не опублікували. Частина невиданих та маловідомих документів 1917 –1921... Словник української мови у 20 томах
- невиданий — НЕБУВА́ЛИЙ (такий, якого досі ще не було, не траплялося), НЕЗНА́НИЙ, БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ (який не має жодного прикладу в минулому); НЕБА́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ДАНИЙ, НЕЧУ́ВАНИЙ (ужив. Словник синонімів української мови
- невиданий — Неви́даний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невиданий — Невиданий, -а, -е Невиданный. Вижени мені звіря неслиханого й невиданого. Рудч. Ск. І. 44. Словник української мови Грінченка