невиданий

див. небувалий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиданий — неви́даний 1 прикметник неопублікований неви́даний 2 прикметник небачений Орфографічний словник української мови
  2. невиданий — I -а, -е. Якого не надрукували, не опублікували. II -а, -е. Досі невідомий; небачений. || Незвичайний, винятковий за силою виявлення; гідний подиву. || у знач. ім. невидане, -ного, с. Те, що досі було невідоме, чого досі не бачили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невиданий — Небачений Словник чужослів Павло Штепа
  4. невиданий — НЕВИ́ДАНИЙ¹, а, е. Якого не надрукували, не опублікували. Частина невиданих та маловідомих документів 1917 –1921... Словник української мови у 20 томах
  5. невиданий — НЕБУВА́ЛИЙ (такий, якого досі ще не було, не траплялося), НЕЗНА́НИЙ, БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ (який не має жодного прикладу в минулому); НЕБА́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ДАНИЙ, НЕЧУ́ВАНИЙ (ужив. Словник синонімів української мови
  6. невиданий — Неви́даний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. невиданий — НЕВИ́ДАНИЙ¹, а, е. Якого не надрукували, не опублікували. НЕВИ́ДАНИЙ², а, е. Досі невідомий; небачений. Ті сизі далекі гори, та синя далеч чогось тягне до себе душу, як щось невідоме, невидане (Н.-Лев., II, 1956, 397); Рябий пес нашорошив вуха і.. Словник української мови в 11 томах
  8. невиданий — Невиданий, -а, -е Невиданный. Вижени мені звіря неслиханого й невиданого. Рудч. Ск. І. 44. Словник української мови Грінченка