Значення в інших словниках
-
невидержка —
-и, ж. Стан, коли хто-небудь не дотримується чогось. || у знач. присудк. сл. Не можна витримувати кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
невидержка —
НЕВИ́ДЕРЖКА, и, ж. 1. розм. Недотримання чого-небудь. Я довго потім лаяла себе за невидержку об'єктивного тону того вечора (Леся Українка). 2. Стан, коли неможливо витримувати, переносити що-небудь. Ворог рушив уперед.
Словник української мови у 20 томах
-
невидержка —
НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм.
Словник синонімів української мови
-
невидержка —
НЕВИ́ДЕРЖКА, и, ж. Стан, коли хто-небудь не дотримується чогось. Я довго потім лаяла себе за невидержку об’єктивного тону того вечора (Л. Укр., V, 1956, 434); // у знач. присудк. сл. Не можна переносити, витримувати кого-, чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах