неволею —
присл., заст. Незалежно від бажання чи небажання; вимушено.
Великий тлумачний словник сучасної мови
неволею —
НЕВО́ЛЕЮ, присл., заст. Незалежно від бажання чи небажання; вимушено. Оженив мене та мій батенько Не охотою, та неволею (з народної пісні); Зуспіли її в наймах добрі люде [люди], що в сьому городі неволею проживали і на Вкраїну на короткий час, мов у вирій, завітали (П. Куліш).
Словник української мови у 20 томах
неволею —
НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил.
Словник синонімів української мови
неволею —
НЕВО́ЛЕЮ, присл., заст. Незалежно від бажання чи небажання; вимушено. Зуспіли її в наймах добрі люде, що в сьому городі неволею проживали і на Вкраїну на короткий час, мов у вирій, завітали (П. Куліш, Вибр., 1969, 278).
Словник української мови в 11 томах