неволею

НЕВО́ЛЕЮ, присл., заст. Незалежно від бажання чи небажання; вимушено.

Зуспіли її в наймах добрі люде, що в сьому городі неволею проживали і на Вкраїну на короткий час, мов у вирій, завітали (П. Куліш, Вибр., 1969, 278).

Значення в інших словниках

1. неволею — нево́лею прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. неволею — присл., заст. Незалежно від бажання чи небажання; вимушено.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неволею — НЕВО́ЛЕЮ, присл., заст. Незалежно від бажання чи небажання; вимушено. Оженив мене та мій батенько Не охотою, та неволею (з народної пісні); Зуспіли її в наймах добрі люде [люди], що в сьому городі неволею проживали і на Вкраїну на короткий час, мов у вирій, завітали (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
4. неволею — НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил.  Словник синонімів української мови