невпокійно —
заст. Присл. до невпокійний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
невпокійно —
НЕВПОКІ́ЙНО. Присл. до невпокі́йний. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а й я всміхнулась і ніби чогось раділа (Марко Вовчок); Петро помітив, як на льоду щось зачервоніло, і йому неспокійно стало, жарко (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
невпокійно —
НЕВПОКІ́ЙНО, заст. Присл. до невпокі́йний. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а й я всміхнулась і ніби чогось раділа (Вовчок, І, 1955, 138); Петро помітив, як на льоду щось зачервоніло, і йому неспокійно стало, жарко (Вас., II, 1959, 119).
Словник української мови в 11 томах
невпокійно —
Невпокійно нар. Безпокойно, тревожно. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а я всміхнулась. МВ. (О. 1862. III. 72).
Словник української мови Грінченка