Орфографічний словник української мови

невпокійно

невпокі́йно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. невпокійно — заст. Присл. до невпокійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. невпокійно — НЕВПОКІ́ЙНО. Присл. до невпокі́йний. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а й я всміхнулась і ніби чогось раділа (Марко Вовчок); Петро помітив, як на льоду щось зачервоніло, і йому неспокійно стало, жарко (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. невпокійно — НЕВПОКІ́ЙНО, заст. Присл. до невпокі́йний. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а й я всміхнулась і ніби чогось раділа (Вовчок, І, 1955, 138); Петро помітив, як на льоду щось зачервоніло, і йому неспокійно стало, жарко (Вас., II, 1959, 119).  Словник української мови в 11 томах
  4. невпокійно — Невпокійно нар. Безпокойно, тревожно. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а я всміхнулась. МВ. (О. 1862. III. 72).  Словник української мови Грінченка