невпокійно

НЕВПОКІ́ЙНО.

Присл. до невпокі́йний.

Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а й я всміхнулась і ніби чогось раділа (Марко Вовчок);

Петро помітив, як на льоду щось зачервоніло, і йому неспокійно стало, жарко (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. невпокійно — невпокі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. невпокійно — заст. Присл. до невпокійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невпокійно — НЕВПОКІ́ЙНО, заст. Присл. до невпокі́йний. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а й я всміхнулась і ніби чогось раділа (Вовчок, І, 1955, 138); Петро помітив, як на льоду щось зачервоніло, і йому неспокійно стало, жарко (Вас., II, 1959, 119).  Словник української мови в 11 томах
4. невпокійно — Невпокійно нар. Безпокойно, тревожно. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а я всміхнулась. МВ. (О. 1862. III. 72).  Словник української мови Грінченка