Орфографічний словник української мови

невправка

невпра́вка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. невправка — неуправка, -и, ж., розм. Неможливість встигнути зробити все, що потрібно. || у знач. присудк. сл. Не можна встигнути зробити все, що потрібно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. невправка — НЕВПРА́ВКА, НЕУПРА́ВКА, и, ж., розм. Неможливість, неспроможність справитися з чим-небудь, встигнути зробити, виконати все, що потрібно, належить. Тепер, коли Ліна теж працювала, Павло сприймав домашні безпорядки і невправку дружини примирливо (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. невправка — НЕВПРА́ВКА, НЕУПРА́ВКА, и, ж., розм. Неможливість встигнути зробити все, що потрібно. Тепер, коли Ліна теж працювала, Павло сприймав домашні безпорядки, і невправку дружини примирливо (Хор., Місто.., 1962, 95); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах
  4. невправка — Невправка, -ки ж. Невозможно справиться съ чѣмъ.  Словник української мови Грінченка