невправка
НЕВПРА́ВКА, НЕУПРА́ВКА, и, ж., розм.
Неможливість, неспроможність справитися з чим-небудь, встигнути зробити, виконати все, що потрібно, належить.
Тепер, коли Ліна теж працювала, Павло сприймав домашні безпорядки і невправку дружини примирливо (А. Хорунжий);
Каленика Романовича так собі не викликали. Лише дуже велика невправка могла змусити адміністрацію цеху .. звернутися до авторитету коваля відставного (І. Сенченко);
// у знач. безос. пред. Не можна справитися з чим-небудь, встигнути зробити все, що потрібно.
Їй уже самій і неуправка – треба наймички (Панас Мирний);
Тут і досвідченим жницям невправка, а вони ж [дівчата] гаразд і перевесла скрутити не вміють (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)