Орфографічний словник української мови

невідлучно

невідлу́чно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. невідлучно — Присл. до невідлучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. невідлучно — НЕВІДЛУ́ЧНО. Присл. до невідлу́чний. На ґанку, де звечора невідлучно стояли вартові, зараз не було вже нікого (О. Гончар); Доктор Темір сидів невідлучно два дні коло її ліжка (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. невідлучно — НЕВІДЛУ́ЧНО. Присл. до невідлу́чний. На ганку, де звечора невідлучно стояли вартові, зараз не було вже нікого (Гончар, II, 1959, 99); Доктор Темір сидів невідлучно два дні коло її ліжка (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 369).  Словник української мови в 11 томах