невідлучно —
Присл. до невідлучний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
невідлучно —
НЕВІДЛУ́ЧНО. Присл. до невідлу́чний. На ґанку, де звечора невідлучно стояли вартові, зараз не було вже нікого (О. Гончар); Доктор Темір сидів невідлучно два дні коло її ліжка (В. Гжицький).
Словник української мови у 20 томах
невідлучно —
НЕВІДЛУ́ЧНО. Присл. до невідлу́чний. На ганку, де звечора невідлучно стояли вартові, зараз не було вже нікого (Гончар, II, 1959, 99); Доктор Темір сидів невідлучно два дні коло її ліжка (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 369).
Словник української мови в 11 томах