негучно —
Присл. до негучний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
негучно —
НЕГУ́ЧНО. Присл. до негучни́й. Десь далеко торохтів на рейках поїзд. І негучно шумів завод (Ю. Шовкопляс); У вікно знадвору хтось постукав. Спочатку негучно, за хвилинку, – гучніше, тривожно (Ю.
Словник української мови у 20 томах
негучно —
ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ розм., ЗНИ́ШКА розм., ТИХЦЕ́М розм.
Словник синонімів української мови
негучно —
НЕГУ́ЧНО. Присл. до негучни́й. Десь далеко торохтів на рейках поїзд. І негучно шумів завод (Шовк., Інженери, 1956, 107); У вікно знадвору хтось постукав. Спочатку негучно, за хвилинку, — гучніше, тривожно (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 262).
Словник української мови в 11 томах