Орфографічний словник української мови

недбалець

недба́лець

іменник чоловічого роду, істота

недбайливець

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. недбалець — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
  2. недбалець — -льця, ч., діал. Недбайливець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недбалець — НЕДБА́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Той, хто без старання, недбайливо ставиться до виконання чого-небудь; недбайливець. Він пішов стежкою..  Словник української мови у 20 томах
  4. недбалець — НЕДБА́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Недбайливець. Він пішов стежкою.., інколи підбирав щось з-під ніг: або загублену якимсь недбальцем гайку, або шматок заліза, що могло ще згодитися при ремонті комбайна (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 18).  Словник української мови в 11 томах