недбалець
НЕДБА́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Недбайливець.
Він пішов стежкою.., інколи підбирав щось з-під ніг: або загублену якимсь недбальцем гайку, або шматок заліза, що могло ще згодитися при ремонті комбайна (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 18).
Словник української мови (СУМ-11)