недбалець
НЕДБА́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал.
Той, хто без старання, недбайливо ставиться до виконання чого-небудь; недбайливець.
Він пішов стежкою.., інколи підбирав щось з-під ніг: або загублену якимсь недбальцем гайку, або шматок заліза, що могло ще згодитися при ремонті комбайна (Д. Бедзик);
Не та Олександра, не ті очі, рухи не ті, не носиться по фермі, як завше було, не вичитує недбальців (В. Большак);
Дісталося й недбальцям, зокрема вчителям низької кваліфікації, в тому числі й Мотрі Пилипівні (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)