Орфографічний словник української мови

недовиконаний

недови́конаний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. недовиконаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до недовиконати. || недовиконано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. недовиконаний — НЕДОВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до недови́конати. Завдання дещо недовиконані лише щодо металу (із журн.); // недови́конано, безос. пред. – По заготовках їздив .. З яйцями біда. Зривають план. У тебе теж, здається, недовиконано (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. недовиконаний — НЕДОВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до недови́конати; // недови́конано, безос. присудк, сл. — По заготовках їздив.. З яйцями біда. Зривають план. У тебе теж, здається, недовиконано (Тют., Вир, 1964, 33).  Словник української мови в 11 томах